27 травня 2011 року відбувся V щорічний Львівський соціологічний форум

27 травня 2011 року відбувся V щорічний Львівський соціологічний форум

Цьогорічний соціологічний Форум у Львові був присвячений полемічно гострій темі: “Сучасне українське суспільство: рух вперед чи повернення назад?”. У Форумі взяли участь представники 29 освітніх і наукових установ з 16 міст України та Польщі. У вітальному слові до учасників Форуму завідувач кафедри історії та теорії соціології Львівського національного університету імені Івана Франка, проф. Н.Й. Черниш зауважила, пояснюючи значення питання, яке визначило назву конференції: «Справжнє багатство української соціології полягає у її різноманітності та в наявності можливостей вільно висловлювати свою думку і водночас уважно вислуховувати думку інших, що є запорукою безперервного, нескутого заборонами обміну думками. Саме від здатності української соціологічної спільноти точно і критично діагностувати динаміку і стан соціуму та публічно артикулювати свої суспільноважливі знахідки значною мірою залежать і перспективи виходу з кризового стану як української науки, так і соціуму в цілому».

Великий інтерес викликали виступи провідних українських соціологів на пленарній сесії конференції, червоною ниткою крізь тематику яких проходило питання соціальних чинників успішності чи неуспішності трансформаційних процесів. Виступ Євгена Івановича Головахи (Соціальне залучення як соціологічна категорія і ефективний механізм демократичного транзиту українського суспільства) стосувався однієї з актуальних і невирішених соціологічних проблем українського суспільства: сталого низького рівня добровільної організаційної активності громадян, який демонструє спадаючу динаміку впродовж двох останніх десятиліть. На думку доповідача, саме ступінь соціального залучення є тим явищем, вивчення якого дозволяє виявити центральні проблеми сучасного українського суспільства, яке трансформується таким чином, що «соціально залученими» виявляються дуже вузькі групи населення, а відтак низьким є рівень легітимності нових соціальних інститутів і практик, з одного боку, та високим - рівень відчуження від них, з іншого. Потенційні траєкторії розвитку українського суспільства на шляху до становлення інститутів демократичної залученості та індивідуалізму можуть бути проінтерпретовані із допомогою аналітичної конструкції – двовимірного простору, де вісь «колективізм-індивідуалізм» перетинається з віссю «соціальна залученість-соціальна відстороненість».

Доповідь ще одного провідного представника головної соціологічної установи України, Сергія Олексійовича Макеєва (Інституційні інкубуси і еволюція суспільств), у метафоричній, але від того не менш, а більш прямолінійній формі, зобразила патогенні інституційні структури (інституційні інкубуси, або, за термінологією доповідача, – «інституційний вузол», складовими якого є влада-економіка та права), які вкрай проблематизують якісні політичні, економічні та соціальні перетворення в країні.

Великий інтерес присутніх викликали доповіді представників Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка Юрія Івановича Яковенко та Ольги Дмитрівни Куценко. Перша з доповідей (Соціологія в сучасній Україні: рух вперед чи повернення назад?) стосувалася маловідомих аспектів становлення соціології в радянській і в незалежній Україні з особливою увагою до встановлених Указом Президента України «Про розвиток соціологічноїнауки в Україні» (2001 р.) нововведень, які, за нечисленними винятками, залишилися «на папері».

Доповідь Ольги Дмитрівни Куценко (Постімперська культурна залежність: емпірична перевірка тези на прикладі 9 східноєвропейських країн) чи не вперше в українському соціологічному дискурсі розглядала явище постколоніалізму не у публіцистично-спекулятивний, а у науково-доказовий спосіб. На основі глибокого статистичного аналізу великого масиву емпіричних даних кроснаціональних досліджень доповідач переконливо довела можливість і необхідність соціологічного вивчення імперської спадщини, яка визначається як старі моделі цінностей, що стосуються ролі держави та міжнаціональних відносин у свідомості мас і політичних еліт та є результатом довготривалого вимушеного культурного універсалізму в житті конкретних територій, в межах імперій.

Доповідь представниці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Людмили Георгіївни Сокурянської (Громадянська ідентичність у просторі соціальних ідентичностей українського студентства часів незалежності) кореспондувала із центральними науковими інтересами значної частини львівських соціологів, адже стосувався формування громадянської ідентичності у просторі соціальних ідентичностей українського студентства і спиралася на результати трендового дослідження «Вища освіта як чинник соціоструктурних змін», яке проводилось уже всьоме поспіль. На підставі дослідження було виокремлено 5 типологічних груп, відмінних за своїм сприйняттям юридичного статусу громадянина України: від групи «глибоко патріотично налаштованої молоді» (понад 40% опитаної молоді) до групи з умовною назвою «чужі в чужій країні», до якої входять молоді люди з високим ступенем відчуження від політичного і навіть соціального організму, у межах якого проживають (таких виявилось трохи більше 2%).

Завершив пленарне засідання виступ одного з чільних представників львівської соціології Юрія Франковича Пачковського (Е-споживання як соціальний феномен) із темою, яка яскраво проілюструвала одночасну спрямованість соціології як науки в майбутнє і в минуле; останнє значною мірою визначає "коридор можливостей" розвитку українського соціуму. На підставі аналізу широкого емпіричного матеріалу доповідач відзначив, що у свідомості людей Інтернет перестає сприйматися виключно як засіб розваг, а дедалі активніше використовується в цілях пошуку інформації про товари і послуги, місця праці, навчання тощо, що створює передумови для інтенсивної інтеграції у глобальні економічні процеси.

По закінченні пленарної сесії Форуму відбулася презентація наукових соціологічних видань, представляв які Володимир Борисович Євтух, директор Інституту соціології, психології та управління Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова.

Робота Форуму була продовжена у чотирьох секціях (“Політика і економіка в умовах сучасного українського суспільства: соціологічний моніторинг теперішнього стану та проекції на майбутнє”; Соціальні проблеми сучасного українського суспільства та вектори змін”; Культура в сьогочасному українському суспільстві: реалії, проблеми, суперечності та шляхи їхнього розв’язання”), у межах яких відбулися виступи та обговорення більш як 50 наукових повідомлень представників освітніх та наукових соціологічних інституцій України та Польщі.

 

К.с.н., доцент

кафедри історії та теорії соціології

Львівського національного університету

імені Івана Франка Демків О.Б. 

Про нас
 Довідка про асоціацію
Правління
Регіональні відділення
Індивідуальні члени
Почесні члени
Комісії
Молодіжний сектор САУ
Контактна інформація
 
Актуальна інформація
Новини
Конференції, семінари
Гранти
З'їзди
Конгрес САУ
Засідання
Соціологічна література
Український соціологічний журнал
Конкурс на кращу монографію та підручник з соціології
Соціологічна освіта
Комісія з соціології Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України
 
Нормативно-правові документи
Поточна документація
Статут САУ
Кодекс соціолога
Указ Президента України
 
Акредитація
Положення про акредитацію
Акредитовані організації